Баницька  школа 

 

 

 

     У вересні 1881 року  у звичайній  селянській хаті в селі Баничі була відкрита трикласна (земська) школа.До цього це питання  кілька років вирішувалось в різних інстанціях.

До наших  днів збереглись  документи , які свідчать про події , що передували  відкриттю школи: З рішення Земського зібрання  Глухівського повітвід 07 жовтня 1880 року:«Выслушав приговор  общества  с.Баничи, ходатайствующего об  открытии  в  их  селе училища.  Из приговора  видно, что  дом  для  училища пожертвованумершей ним владелицей Коробчавской и что общество обязывается давать  отопление, освещение и  содержать  сторожа, а также ремонтировать дом


ПОСТАНОВЛЕНО:
разрешить управе распорядиться  об открытии в селе Баничах  училища второго  разряда. Расход на жалование учителю -150 рублей  и законоучителю -60 рублей в час внести в смету.  (Свод постановлений Глуховского  земства  по  народному  образованию 1865-1895гг.)" Школа містилась в непристосованому приміщенні.  Це була невелика  сільська  хата, яка по вікна ввійшла в землю. У цій хаті  була одна кімната з глиняною  підлогою. Учитель у цій кімнаті  працював  одночасно  з трьома класами.Першим учителем Баницької школи був Федір Микитович Понирко, який багато сил і енергії   поклав у  відкриття школи в нашому селі.

 

 

 

 

 


За свої кошти він   купував  підручники та посібники для школи. Це був чудовий учитель, ентузіаст своєї справи, який прагнув, щоб селянські діти  навчалися грамоті.Понирко Ф.М. вирішив побудувати  нове приміщення  для школи. Він писав і особисто  їздив до Києва до поміщика-мільйонера  Терещенка  просити  дозволу на  виділення в  урочищі «Рудовщина» ділянки лісу  під заготівлю  лісоматеріалів  для будівництва  приміщення школи. З дозволу поміщика Терещенка в урочищі «Рудовщина» було  відведено ділянку лісу  для будівництва  нової школи.Ліс коштував 300 крб (на старі гроші). Силами жителів с.Баничі ліс був розроблений, привезений до місця будівництва. Громадськість села на сходці домовилась своїми силами побудувати школу. Двері, вікна, підлогу зробив столяр Сміловський Петро Іванович. Керував будівництвом Понирко Федір Микитович  і в 1902 році   школа була побудована.Приміщення складалось з  чотирьох кімнат. При школі Понирко Ф.М., як перший директор  створив  токарну, слюсарну, ткацьку  майстерню.Так, у 1889 році у Баницькій  школі навчалось 34 хлопчики  і1-2  дівчинки, а закінчили школу лише 2 хлопчики. Кошти на розвиток   народної освіти  відпускались дуже мізерні – лише 34 копійки  на рік.Біля школи була ділянка землі розміром 0,60 га, на якій учні посадили сад .Після смерті Федора Микитовича у 1916 році  вчителем  один рік працював Савощенко М.Т.    А з 1916 року по 1921 школою керував  Мантур Михайло Амосович. В перші роки радянської влади він провів велику роботу по залученню селянських дітей до школи,  створив шкільну бібліотеку, яка у 1921 році налічувала 526 книг! Організував дитячу художню самодіяльність.
В 1921 році в школі навчалось 66 учнів.Після  смерті Михайла  Амосовича , з 1918 по 1924рр.керівництво школою взяв на себе Білецький  Дмитро Максимович, який працював учителем української мови.
У 1930-1934 рр. в Баничах  існували класна школа та школа по ліквідації  неписьменності, через яку пройшло  багато дорослих, які з повагою згадують  свою першу вчительку  Гурську  Г.У.З 1930 року по1935 в  Баничах була початкова  школа,  завідуючим якої був Сенченко Тимофій Васильович.У 1935 році школа була реорганізована на семирічну, директором якої був Черняк І.С. У 1938  році школа була реорганізована в середню.В періодВеликої Вітчизняної війни вчителі вихованці школи брали активну участь у запеклій боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками.Наші учні такі як: Ващенко Олександр,МурашкоМикола,БиковОлександр ,Фесенко Федір Сидорович, Демченко Поліна, Сутулін Василь, Строган В.В., який загинув смертю хоробрих, Приходько Іван Васильович, Веремеєв Федір Дмитрович. Багато з учнів та вчителів школи  були учасниками підпільної групи, яка згодом влилась у Шалигінський партизанський загін.Після закінченні Великої Вітчизняної війни в тяжких умовах  було відновлено навчання у Баницькій школі.Не вистачало підручників, не було паперу і чорнила.Дуже важко було першому післявоєнному директору школи Буйковій Галині Федорівні.У 1940 році   зі школи вийшов перший випуск  середньої школи. Було випущено 22 учні. Всього за час існування школа зробила  66 випусків!

 

 

 

 

 


У 1948 році директором Баницької школи  став Литвиненко Іван Юхимович .Іван Юхимович був одним із перших комсомольців у нашому селі. Перед Великою Вітчизняною війною  працював учителем математики Баницької середньої школи. Пройшов дорогами війни від Сталінграда до Берліна. За відвагу і мужність нагороджений урядовими нагородами.Іван Юхимович  працював директором школи з 1947 по 1970 роки. За роки роботи в школі вніс значний вклад  в її розвиток та зміцнення матеріальної бази  і забезпечення навчально –виховного процесу.
Під час його керування в школі добре була організована гурткова робота.Працювали хоровий гурток, був організований  оркестр духових інструментів.У 1952 році було збудоване нове приміщення  по типу початкової школи.
А в 1960 році школа змінила назву  з середньої на середню загальноосвітню  трудову політехнічну школу з виробничим навчанням. В зв’язку з цим  було добудовано в 1963 році три класні кімнати  і три кімнати в яких розмістились столярна, слюсарна  майстерні  і кабінет механізації сільського господарства.

 

 

 

 

 

 


З 1970  по  1993 роки  школу очолив   учитель фізики, заслужений учитель УРСР - Линник Іван  Дмитрович. У 1987 році Глухівський ПМК-7  на кошти колгоспу ім. Червоної Армії за участю шефських  організацій , організацій всього району, учнів та батьків  було споруджене нове   триповерхове приміщення  школи, яке має сучасні 22 навчальні кабінети, спортивний та актовий зал, майстерню по обробці дерева та металу, бібліотеку, їдальню.    У школі навчається  140 учнів, працює 25 учителів.
 Випускники школи набули різних професій і працюють у різних галузях народного господарства. Баницьку середню школу у 1941 році закінчив      український  письменник  - О.О.Палажченко. В нашій школі навчався Герой Радянського Союзу П.О.Матющенко, який народився в с.Баничі  в 1918 році. На фронт Великої Вітчизняної війни  потрапив 8 вересня 1941 року.  Загинув  26 січня 1945 року в Будапешті . 

У 1978 році закінчив школу воїн-інтернаціоналіст Антипенко Микола Іванович, який загинув смертю хоробрих, виконуючи свій інтернаціональний   обов’язок. У 1981 році закінчила Баницьку школу  письменниця Сумщини  Ніна Гавриленко.

З 1993 року   директором школи працює  старший учитель, відмінник освіти України  - Бисько Анатолій Михайлович.